КЗ «Глухівська центральна районна бібліотека»

Глухівської районної ради

ВІНЧАЄ ГЛУХІВ В СЛАВІ І ГРАНІТІ

БІБЛІОГРАФІЧНА ПАМ’ЯТКА

  Серед найвизначніших музикантів, якими так щедро обдарувало людство ХУІІІ сторіччя, почесне місце належить українському музиканту Максиму Березовському.

   Народився Максим Березовський 16 (27) жовтня 1745 року у м. Глухові - райцентр Сумської області. Батько композитора - Созонт Березовський, вірогідно, належав до небагатих дворян або ж церковнослужителів. Існують також версії щодо козацького походження роду Березовських.

    Місце народження  композитора було вдалим для музично обдарованої людини, бо саме в Глухові на той час діяла славнозвісна музична школа, що готувала співаків для Придворної співочої капели в Петербурзі. Ця школа була заснована в 30-і роки ХУІІІ століття і користувалася особливою прихильністю імператриці Єлизавети. Навчання Березовського в Глухівській музичній школі тривало всього два роки, але за цей час хлопчик вивчив різні види нотації, отримав початкові знання з теорії музики, оволодів великим репертуаром  європейської і вітчизняної музики. Крім того він постійно співав у церковному хорі. Велику роль у творчому становленні композитора відіграли роки перебування в стінах Київської духовної академії (колишньої Києво-Могилянської), відомої не тільки своїми гуманістичними, прогресивними засадами, а навіть певним вільнодумством. Ця академія славилась своїм чудовим хором, без якого не обходилась жодна офіційна церемонія в Києві. Можливо під час одного з таких виступів його і помітив граф П. Рум׳янцев та забрав із собою до Петербурга. Це відбулося в 1758 році.

      У Петербурзі Максим Березовський  потрапляє до придворної капели, що в ті роки була на вершині свого розквіту. Музично - теоретичної премудрості Березовський навчався під керівництвом італійського композитора і диригента Франческо Цоппіса.

       Особливою подією в житті композитора стала його  праця в оранієнбаумському театрі, який належав великому князю Петру Федоровичу. Яскравий талант, прекрасний голос Березовського справляють на слухачів таке сильне враження, що сучасники згадували про нього багато років згодом, коли композитора вже не було серед живих. Втративши місце оперного співака в Придворній капелі, Максим Созонтович  пише багато духовних композицій. Його творчі спроби були настільки вдалими, що не зважаючи на свій юний вік – йому було трохи більше двадцяти років - митець швидко завойовує загальне визнання і серед знавців, і серед вельможних покровителів, що виявляють до нього прихильність. Високо оцінюють його твори іноземні гості, що перебувають при дворі. Вже в 1766 році він отримує почесну посаду придворного камерного музиканта, його ім’я згадується в столичній  пресі поруч з популярними італійськими композиторами. Проте Березовський прагне ще поглибити свої знання, познайомитись з досягненням європейської музичної культури.

     У 1765 році за казенний кошт він їде для удосконалення  майстерності до Італії. А в 1771 році Березовський подає в Болонську академію прохання допустити його до екзамену на здобуття звання академіка. Отримати це звання була велика честь, її удостоювалися, як правило, убілені сивиною музичні світила. Екзамен пройшов успішно. На стіні Болонської академії ім’я Березовського засяяло  золотими літерами поряд з ім’ям славнозвісного Моцарта. Його обирають почесним членом Міланської академії. З величезним успіхом пройшла на італійській землі опера Березовського «Демофонт». Ректор академії Д. Мартіні сердечно привітав композитора «такий успіх, сину мій, мав тут тільки Моцарт».

       У 1774 році Березовський повертається в Росію, сповнений творчих задумів. Він мріє створити оперу про Пугачова і запорізьких козаків, написати нові музичні твори. Мріє відкрити на рідній Україні музичну академію. Та мріям не судилося збутись. Обдарування Березовського не визнавалося, композитор не міг знайти застосування своїм творчим силам. Життя композитора в Петербурзі минуло в атмосфері зневаги царським двором його непересічного таланту і творчих поривань, в самотності і злиднях. Доведений до відчаю інтригами і скрутою 2 квітня 1777 року  Максим Березовський покінчив життя самогубством.

       Мало ми знаємо про його життя і творчість, небагато творів дійшло до нашого часу. Але вони дали нам право сказати: Березовський  - перший з вітчизняних композиторів, хто створив класичний тип хорового концерту. І через два століття Максим Березовський - один з найбільш виконуваних, найулюбленіших авторів хорової музики. Та це не дивно: чистий дух, краса його творів ваблять людей. Те, що залишив нам у спадок Максим Созонтович Березовський, є безцінним скарбом. Але цей скарб і досі відкритий нам далеко не повністю. На сьогодні відомо вісім джерел, де можна натрапити на творчий доробок українського митця - архіви Австралії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, Польщі, Росії та України.

    Творчість Максима Березовського утворює цілу епоху в історії вітчизняної музики, у формуванні української та російської композиторських шкіл. Саме його таланту наша музична культура завдячує створенням довершених зразків духовного концерту нового типу, концертного варіанту Літургії.  М. Березовським створені перша як в українській , так і російській музиці Соната для скрипки  та перша українська опера.

      Доля була такою жорстокою до нього. Кращі представники людства за відсутності фактора свободи часто не вписуються в своє оточення, у свою епоху. Зате вписуються вони в інше середовище, більш достойне їх - у нескінченний і незнищенний духовний світ нації, людства, всесвіту, сприяючи творенню нових шедеврів культури, досягненню людством нових висот духовності.

      На честь композитора в його рідному місті, в сквері супроти міського палацу культури встановлено пам’ятник великим композиторам М. Березовському та Д. Бортнянському за проектом Київського скульптора І. Коломієць.

                                                                      Література

   Боровик,  М. Талант високий – доля трагічна :  [до 200- річчя з дня смерті   М. Березовського]  //  Культура і життя. -  1977. -  7 квітня.

   Буряк,  М. На пам’ятник композиторам : М. С. Березовський ( 1745-1777)  //  Народна трибуна. -  1990. -  24 жовтня.

   Вечерський,  В. Максим Березовський і гетьманський Глухів :  [до 250- річного ювілею славетного композитора]  /  В. Вечерський, В. Бєлашов. - К.: Вид. «Українознавство», 1996. - 31с.

   Витоки творчості Максима Березовського :  Матеріали наук. - прак. конференції, присвяченої 250 - річчю з дня народження композитора М. Березовського. - Глухів, 1995. - 48с.

   Гризун,  А. Видіння Березовського : [вірші]  //  Глухівщина. -  1999. - 20 лютого.

   Гурець,  М. Новаторство Максима Березовського :  [до 250 - річчя з дня народження]   //  Глухівщина. -  1995. -  21 жовтня.

   Гурець,  М. Український Моцарт :[ про композитора – земляка М. Березовського]   //  Глухівщина. -  1995.  -  25 січня.

   Глуховцев,Ю. Музична спадщина видатних глухівчан [про композиторів ХУ111 століття М. Березовського та Д. Бортнянського] // Народна трибуна.- 1983.- 31 травня.

   Гусарчук,Т. Шкода, що доля була такою жорстокою : [до 250- річчя від дня народження Максима Березовського]//Культура і життя. -  1995. -  1 листопада.

   Єроха,  М. Максим Березовський, син Созонта  //  Глухівщина. – 1995. - 15 листопада.

   Єроха,  М. Максиму Березовському  : [ вірш]  //  Народна трибуна. -  2005. - 20 серпня.

   Єроха,  М. На арфі часу музика століть :  [до 250 - річчя з дня народження М. Березовського]  //  Глухівщина. -  1995. - 1 листопада.

    Єроха,  М. Співучий, бунтівний, натхненний : [ вірш пам’яті М. Березовського]   //  Народна трибуна. -  1977. -  2 квітня.

   Єроха,  М. Школа з іменем Березовського :  [про музичну школу]  //  Народна трибуна. - 2004. -  12 червня.

    З нагоди дня народження М. Березовського  //  Глухівщина. -  1995. -  28 жовтня.

   Заводнова,  Л. Проллється світ зірок через віки  : [ про композитора М. Березовського]   // Соборний майдан. -  2005. -  С.  4 -5.

    Ільїн,  О. Трагічна  доля співаків  //  Глухівщина. -  1995. -  25 жовтня.

   Коваленко,  О. Пульс життя в забутих партитурах : [про творчість Бортнянського та Березовського]  //  Глухівщина. -  1999.  -  17 лютого.

   Костантинова,  К. Страсті за Березовським  //  Дзеркало тижня. - 2006. - 3 червня. - С.  20

   Кривко,  Я. Геніальний композитор :  [до 200- річчя від дня смерті М. Березовського]   //  Народна трибуна. -  1977. -  2 квітня.

   Кривко,  Я. Композитор М. С. Березовський : [до 220- річчя з дня його народження, що минає 27 жовтня 1965 року]  //  Народна трибуна. -  1965. - 26 жовтня.

   Кривко,  Я. Композитори Березовський і Бортнянський – глухівчани  //  За перемогу. -  1955. -  26 жовтня.

    Кривко,  Я. Серед музичних зірок : [до 200- річчя від дня смерті М. С. Березовського]   //  Червоний промінь. -  1977. - 2 квітня.

   Маєвська,  М. Пам׳ятник композитору : [про виготовлення скульптури композитора – земляка М. Березовського]  //  Глухівщина. -  1992. -  12 вересня.

   Мажуга,  В. Талант високий – доля трагічна  :  [до 250- річчя від дня народження М. Березовського]  //  Народна трибуна. -  1995. - 22 березня.

   Максим Березовський  (1745-1777)  :  [до 265-ї річниці від дня народження]  //  Шкільна бібліотека. – 2010. - №  9. - С. 5

    Максим Березовський  (1745-1777) : життя і творчість // Шкільна бібліотека. - 2007. - № 2. - С. 40-44.

    Максим Березовський : Хорові духовні твори  :  Ноти. - Антологія української духовної музики.  -  Сер.Твори українських композиторів. - К.,  1998.- 109с.

     Мірошник,  В. У гетьманській столиці вшанували маестро :  [про святкування 250 - річчя з дня народження М. Березовського ] //  Сумська новина. -  1995. -  24 листопада.

     Петров,  Г. Його ім’я поруч з ім’ям Моцарта  //  Ленінська правда. -  1970. -  27 жовтня.

     Прядун,  Д. Моцарт із Глухова : [про композитора Березовського]  //  Урядовий кур’єр. -  6січня. -  С. 6.

     Сакун,  О. Пам׳яті славетних земляків : [про М. Березовського та Д. Бортнянського]  //  Народна трибуна. -  2005. -  15 жовтня.

     Северский,  Б. Березовий корень  :  [вірш]  //  Глухівщина. -  1999. -  28 квітня.

     Сікорська,  І. На вічну пам’ять Максиму Березовському  //  Культура і життя. -  1995. -  № 45.

     Сніжко,  В. Максим Березовський в Андріївській церкві : віднайдена нова симфонія М. Березовського  //  Українська культура. -  2006. -   №  3-4. – С. 26

      Терлецький,  В. Вітає Глухів в славі і граніті  :  [до 250- річчя з дня народження М. Березовського]  //  Глухівщина.  -  1995.  -  21 жовтня.

      Терлецький,  В. Загублений талант : [про музиканта і композитора]  //  Глухівщина. - 1997.- 9 квітня.

       Терлецький,  В. Чи існує зображення Березовського?  // Червоний промінь. -  1996. - 11 жовтня ; Культура і життя. -  1996. -  7 лютого

     Тимощук,  О. Геній з української глибинки :  [про композитора з м. Глухова Максима Березовського]  //  Слово просвіти. - 2006. - 12-18 січня. - С. 11.

            Трагічна доля генія : [до 260-річчя від дня народження М. С. Березовського]   //  Календар знаменних і пам’ятних дат. -  2005. -  ІУ               кв.. -  С. 46-52.

       Учень співоцької школи : [уривок з роману Миколи Дашкієва « Страчена пісня»]  // Глухівщина. -  1995. -  21 жовтня.

       Хвостенко,  Г. Витоки таланту : [до 250- річчя з дня народження композитора М. Березовського]  //  Сумщина. - 1995. -  15 липня.

       Хвостенко,  Г. Березовський Максим Созонтович  //  Сумщина . -  2007. - 9червня. - С. 3.

       Чуття Вітчизни  :  про вшанування 250- річчя  М. Березовського і відкриття пам’ятника  // Українська культура. -  1995. -  № 11-12. -  С. 2.

Відповідальний за випуск: Привалова Т.М.

Матеріал підготували: Лесненко О.Г. – провідний бібліограф

Ком׳птерний набір: Лесненко О.Г.

Комп׳ютерна верстка: Бубнова Л.В.