Відділ культури і туризму   Глухівської  райдержадміністрації

 Історія Глухівщини пов’язана з розвитком  держави, розпочинається приб-лизно півтори тисячі років тому, за часів Київської Русі.  В 50-х – 60-х роках Х1У сто-ліття Глухівщина входила до Великого кня-зівства Литовського, Речі Посполитої, а піз-ніше до Росії. Кожна з цих держав намага-лася захопити землі глухівського краю, що приводило до війн, загибелі людей та цілих поселень. Глухівчани брали участь у війні під проводом Івана Болотникова.             

     Глухівський район розташований на пів-нічному сході Сумської області, на  лівобе-режжі  річки Десни, в басейні її притоків Кле-вені, Есмані, Обести. Район було засновано в 1923 році. В 1959 році до території Глухів-ського району  було приєднано Шалигин-ський район, а в 1963 році Червонянський. Він межує з Путивльським районом на сході,  з Кролевецьким - на півдні, з Шостинським  і Ямпільським районами  - з заходу. З півночі межує з Брянською і Курською областями  Росії. Одне з сіл Глухівщини  - Сопич – розта-шоване на межі  трьох областей. На території району  проходить державний кордон з Російською Федерацією протяжністю 98 кіло-метрів. На кордоні розташовані два пункти пропуску автомобільного транспорту: «Ба-чівськ» та « Катеринівка».  Загальна чисельність наявного населення району ста-ном на 01.01.2009 року становила 26, 593 тисяч осіб. З них – 12283 – чоловіки, 14310 – жінки. Адміністративним центром району є місто Глухів.

    Корисні копалини Глухівського району на-лежать до групи нерудних ресурсів. Це пере-важно продукти відкладень продавніх морів – крейда, глина. Серед енергетичних ресурсів в долинах річок району розповсюджені торфо-вища. На території району в с. Баничі, в кар’єрі видобувають високоякісні кварцити, які переробляють на Запорізькому алюмініє-вому заводі, в с. Полошки  ще в 18 ст. добува-ли глину, яку називали «глухівкою». Так , як глина мала дуже гарні ліпні властивості, від-сутність барвників, глухівський каолін вико-ристовували для виготовлення порцеляни, вивозили за кордон.  9/10 всієї порцеляни в світі виготовляли з « глухівки». Відоме  в об-ласті  і  с. Заруцьке, неподалік якого в с. Буді-вельне знаходиться «Заруцький вапняковий завод» на якому видобувають високоякісне вапно  та крейду. В далеку давнину через  це село проходив хресний хід з чудотворною іконою Рождєства Присвятої Богородиці, яку кожного року 19 серпня несли до Глухова з монастиря Глинська пустинь, а 2 вересня іко-на поверталася в  зворотному напрямку. Чо-тири літа підряд приїздив до Глинської пус-тині  Ілля Рєпін, російський художник, який і відобразив цей хід на своїй картині                   «Крестный ход  Курской губернии».

          Праворуч  від  с. Заруцьке пішла дорога до с. Сваркове. Декілька століть, починаючи з 18 ст. і до 1918 року , це село належало роди-ні Марковичів. Якову Марковичу  генераль-ному підскарбію Глухівської Генеральної вій-ськової канцелярії подарував це село гетьман Іван Скоропадський за його працю. Мабуть,  певну роль в цьому зіграло і те,  що Яків Мар-кович був племінником  дружини гетьмана Анастасії.

  Три покоління Марковичів жили в селі. Во-ни мали, за спогадами  очевидців, двоповер-ховий будинок, на другому поверсі якого знаходилася танцювальна зала,. Будинок, згідно розповідей,  мав від 17 до 40 кімнат. В окремому будинку  містилася велика на той час бібліотека, вона налічувала 360 книг. Займалися Марковичі торгівлею, розводили коней, мали свій спиртзавод. В селі побуду-вали 2 церкви – Миколаївську і 12 Апостолів.  Остання була родинною, вона не збереглася, а Миколаївська в чудовому стані і є діючою.  Я. Маркович вів « Щоденник», який налі-чував 50 томів, що мало величезне значення для вивчення історії України. Олександр Маркович – відомий історик, етнограф, фоль-клорист. Саме до нього у с. Сваркове в 1848 році приїздив Микола Гоголь, що вивчав історичний архів Марковичів , де знайомився « с бытом и нравами» українського народу. Микола Маркович видав « Історію Малоро-сії» в 5-ти томах.  В 1918 році він відправляє родину до Франції, а  потім їде і сам.  Слід сказати і про те,  що друга дружина Якова Марковича добре розумілася на лікуванні травами, багато допомагала людям і люди з повагою ставилися до неї.

         Неподалік від с. Первомайське знахо-дився хутір Нарбутівка, де народився відомий художник – графік  Георгій Нарбут та його брат - поет Володимир Нарбут. Доля  яких склалася трагічно.

          На глухівщині починаючи з 18 ст. роз-квітав талант краєзнавців. В кінці 17 ст. в Петропавлівському монастирі писав свої       « Четьї Мінеї» ( Житіє святих) Данило Туп-тало ( Данило Ростовський). В 1845 році       Т. Шевченко подорожуючи з Петербургу на батьківщину зупинявся в с. Червоне. Це знай-

шло відображення в його творі  « Капітанша». На глухівщині народилися художники : А. Лосенко – президент Петербурзької академії наук та М. Мурашко – засновник Київської рисувальної школи та багато інших відомих людей.

          Під час Великої Вітчизняної війни на території району діяли Шалигинський та Чер-воний партизанські загони, які в об’єднанні з   С. А. Ковпаком пройшли від Путивля до Кар-пат. За бойові подвиги в роки війни 13 урод-женців глухівщини були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, є повні Кавалери ордена Слави. Глухівщина пишається трьома Героями Соціалістичної праці -Лантух ( Бере-за), Костюченко ( Слоут), Петрусенко ( Слі-пород).

В ХХ столітті почалася нова доба в розвитку держави. Країна здобула незалежність. Нині в районі 33 місцеві ради: 31 сільська і 2 селищні. Домінуюче положення посідає пра-вославна церква, яка налічує 25 релігійних громад та один чоловічий монастир Глинська пустинь Рождєства Присвятої Богородиці, який засновано в 16 столітті та про це окрема розмова.

          На території району  налічується 88 тис. га ораних земель із них розпайовано  69, 6 тис. га. На сьогодні майже всі земельні частки паю орендуються з метою ефективного виро-щування сільськогосподарських культур та-кими підприємствами:

Активні фермерські господарства – 19;

 активні с/г підприємства -18;

господарчі підприємства приватного права-18;

підприємці на території с/рад -41;

з іноземник капіталом – 3;

ТОВ  «Велетень» -1;

ПП Аграрні інвестиції «Глухів» - 1.        

Серед найважливіших видів сільськогоспо-дарської продукції в галузі рослинництва є зернові культури, технічні культури, картоп-ля, овочі, кормові культури.  Господарства -  лідери : ТОВ «Велетень», ТОВ « Яструб-щанське»,  ТОВ « Шалигинське», ТОВ « Рас-вет»  та  новостворені: ТОВ « Агрозем», ТОВ «Еліфібр», ТОВ « Голандська аграрна ком-панія». В тваринництві – це розведення корів, овець, свиней, коней.

 Підготувала головний бібліограф глухівської районної бібліотеки Лес ненко О.Г.