ПАХНЕ РІДНЕ СЕЛО ТИШИНОЮ ЛУГІВ

З ДОСВІДУ РОБОТИ БЕРЕЗІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ФІЛІЇ 

Підготовлено відділом організаційно-методичної та інформаційно-бібліографічної роботи Глухівської ЦБС

Відповідальний за випуск:                                                                             Привалова Т.М., директор

Матеріали підготувала:                                                                  Полевік Г.Ф., зав. Березівською с/ф

Редактор:                                                                     Кубарь Т.В., зав. методичним відділом

Комп’ютерний набір:                                                                                      Бубнова Л.В., методист Ік

    Пахне рідне село тишиною лугів,

                                               І роздоллям небес, і піснями гаїв,

                                                  І полями, де сонячне світить чоло,

                                                   І хлібом, і цвітом, і прадідом-дідом

                                                 Пахне рідне село, моє рідне село.

     Глухівщина – одна з найвидатніших заселених місцевостей нашої країни, яка розташована на півночі Сумської області, на лівобережжі річки Десни, в басейні її притоків Клевені, Есмані, Обести.

     І ось на північному заході, в шести кілометрах від Глухова причаїлося мальовниче село Береза. З давніх-давен воно славилося чудовою природою, співаками, музикантами, танцюристами, народними мудрецями. Вабить Береза своєю чудовою природою, родючими полями, чистим повітрям, насиченим ароматом дикоростучих і з любов’ю виплеканих селянами квітів.

     Історія села нерозривно пов’язана з розвитком Глухівщини і взагалі з  розвитком української держави.

     Заселення сучасної її території розпочалося приблизно 15 тисяч років тому в епоху пізнього палеоліту. Залишки поселень епохи неоліту виявлено поблизу сіл Кривенкове, Горіле, а це десь 3-5 км. від Берези.

     В добу бронзи на території Глухівщини жили землеробсько-скотарські племена. Поблизу сіл Слоут, Береза виявлено залишки поселень бронзового віку.

     Одним словом село Береза багата всіма прожитими історичними подіями, починаючи з сивої давнини і до сьогодення. Це і наймогутніша держава свого часу – Київська Русь, до якої входили і землі Глухівського району, це і період з 1708 року коли Глухів став столицею гетьманської України, резиденцією гетьманів І.Скоропадського, К.Розумовського. Це 1812 – період громадянської війни, коли  березівці брали участь у бойових діях. І революція 1905-1907 р.р. не пройшли осторонь, діди і прадіди села Береза були активними борцями за владу рад, брали участь у громадянській війні.

     Під час Великої Вітчизняної війни на території Глухівщини діяли Шалигінський та Червоний партизанські загони, які в об’єднанні під командуванням С.А.Ковпака пройшли з боями до сивих Карпат, громлячи і знищуючи живу силу і техніку ворога.

     Славну бойову партизанську дорогу пройшли і жителі Берези - Наливайко Василь і Федора, зворушлива сторінка з історії села в роки війни – це

партизан Федір Крючок, матеріали про якого є в музеї Ковпака Сидора Артемовича в місті Глухові. Це мужня людина, він дійшов до Карпат, там і загинув. Багато односельців нагороджені орденами і медалями за бойові    подвиги    в  роки Великої Вітчизняної війни.                                           

      Односельчани свято шанують пам’ять про них, про їх подвиги. Море людської пам’яті не висихає з плином часу. Численні ріки і струмки несуть до нього свої води. В кожному місті і селі створені пошукові групи, учасники яких невтомно розшукують нові сторінки Великої Вітчизняної війни.

     Працівники Березівської сільської філії працюють над питанням краєзнавства і вже немало зібрали матеріалів про рідне село в роки Великої Вітчизняної війни. Оформлені папки матеріалів періодичних видань ’’Село Береза в роки Великої Вітчизняної війни’’, ’’Твої герої, Глухівщино’’.

     За високі показники на трудовому фронті в мирні дні Михайло Трохимович Лантух удостоєний звання Героя соціалістичної праці. І взагалі щедра на таланти Березівська земля подарувала державі багато видатних діячів науки та культури, істориків і журналістів, артистів і поетів і навіть меценатів (бо корені роду меценатів Терещенків з Берези).

     В усіх народів існує повір’я, що той, хто забуває звичаї батьків, карається людьми і Богом, тому  бібліотекарі Березівської сільської філії намагаються своєю роботою уважніше вдивлятись в історію свого народу, все частіше звертаються до свого минулого, виховують підростаюче покоління на прикладах історичного минулого рідного краю.

     Бібліотечний фонд Березівської сільської філії становить  майже 17 тисяч примірників. Ним користується 1250 жителів села. Фонд краєзнавчої літератури знаходиться на окремому стелажі і налічує 195 примірників, в бібліотеці розкритий краєзнавчий куточок ’’Мій рідний край – чарівна Україна’’ де література про рідний край представлена на постійно-діючій книжковій виставці ’’Моє село на карті України’’, та книжковому вернісажі ’’Духовна сув’язь із минулим’’.  Краєзнавчий матеріал надходить з різних джерел: обласної бібліотеки, магазинів, як дари від користувачів, періодичних видань. Знайомство з краєзнавчою літературою – це не тільки залучення до славетних сторінок історії, а й засіб виховання користувачів, особливо юних. Популяризація цих видань пробуджує у них почуття патріотизму, допомагає у профорієнтації, формуванні естетичних смаків.

     Для полегшення пошуку користувачами необхідних джерел ведеться краєзнавча картотека. Тематичні рубрики картотеки постійно поповнюються, відкриваються нові: ’’Почесні громадяни села’’, ’’Пісні та вірші рідного краю’’, Земляки видатні люди’’ тощо. За запитами користувачів  постійно виконуються тематичні та фактографічні довідки, а також влаштовуються  книжкові виставки, проводяться огляди періодичних видань ’’Чи знаєте ви історію Глухівщини’’.

    Юнаки це особлива категорія користувачів, тому в бібліотеці для них готуються уроки краєзнавства ’’Шануй чуже, своє люби і дорожи своїм’’, цикли заходів до дня села ’’Людина працею велична’’ цикли народознавчих годин ’’Кожен край має свій звичай’’, ’’Невідоме про відоме’’, комплекс заходів ’’Героїчний літопис рідного краю’’, краєзнавча година ’’Творча спадщина родини Марковичів’’, урок-подорож ’’Квітне земля Берези талантом народу свого’’, організовуються виставки вишиванок ’’Дивосвіт мережива’’.

     Працівники бібліотеки хочуть щоб кожний користувач з великою любов’ю і душевним трепетом згадував те місце, де він народився, де пройшло його дитинство з дивоцвітом-казкою, у затишній батьківській оселі, згадував  традиції і звичаї, що шанувались із діда-прадіда.   Краєзнавча діяльність філії наповнюється новим змістом, працівники намагаються розкрити щось цікаве, до цього невідоме про свою малу Батьківщину. Все це пробуджує у користувачів неабиякий інтерес до історії та сучасності рідного краю, спонукає до вивчення народних

традицій, звичаїв. Питання вивчення історії, популяризації її культурних традицій, надбаних народом протягом століть, розглядалися на народознавчих годинах ’’Що не край, то свої звичаї’’, цікавими для користувачів були літературні подорожі ’’Тут все священне, все твоє, бо зветься просто краєм рідним’’, проведено цикл зустрічей ’’Хліб сіль, Вам, шановні люди’’, години цікавих повідомлень ’’Заповідні куточки березівської землі’’. ’’Давні звичаї та обряди мого села’’ під такою назвою в філії організовано і проведено народознавчий вечір. На вечір запросили старожилів села, які поділилися спогадами про минуле, про звичаї,що канули в забуття, але відродження яких вкрай необхідне сьогодні. На завершення вечора відбулися конкурс на виконання обрядових пісень та пригощання гостей короваєм. Бібліотека підготувала огляд матеріалів ’’З неміліючих криниць’’.

     Березівська сльська філія  приймала участь в  обласному огляді-конкурсі ’’Краща сільська бібліотека’’.

В першому районному турі огляду-конкурсу в номінації ’’Краща краєзнавча робота в сільській бібліотеці’’ серед бібліотек системи Березівська філія зайняла перше місце.

     В бібліотеці організована постійно-діюча книжкова виставка яка знайомить жителів з відомими земляками. На ній представлені матеріали про заслуженого артиста України, соліста Державної капели бандуристів П.Ф.Сокиру, заслуженого артиста України, актора театру і кіно, лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка   Олексія    Богдановича,         викладача          

Київського університету ім. Т.Г.Шевченка, авторки багатьох книг та понад 50 статей з питань літератури, політики, мистецтва О.М.Сліпушко.

     Спільна праця – батьків, школи, бібліотеки, сільської Ради дає позитивні результати. Це є прикладом того, коли саме любов до рідного краю, його історії, любов до української мови і літератури підвів користувача до обрання життєвого шляху.

      Сліпушко Оксана Миколаївна є гордістю села Береза. Вона закінчила філологічний факультет Київського університету ім..

Т.Г.Шевченка, аспірантуру при ньому. В 1998 році захистила кандидатську дисертацію, нині викладає давню українську літературу на філологічному факультеті Київського університету ім.. Т.Г.Шевченка. Автор понад ста статей з питань літератури, політики, мистецтва, а також автор багатьох книг. 

     Оксана Миколаївна є частим гостем бібліотеки, вона подарувала бібліотеці більше десяти своїх книг, якими з  великим задоволенням і вдячністю користуються відвідувачі бібліотеки. Ці книги мають цінність для користувачів – тлумачні словники, книги з історії нашої держави, починаючи з княгині Ольги, князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та інших.

     Також гордістю села є Богданович Олексій

Володимирович – народний артист України ім.. Т.Г.Шевченка, актор театру та кіно, він є ’’Актором року – 2004’’. При вступних іспитах до театрального інституту він читав ’’Лісову пісню’’ Лесі Українки.

     В філії  вже майже 17 років працює краєзнавчий клуб  ’’Джерело’’. Вже стало традицією запрошувати на засідання клубу цікавих людей, представників різних професій, тих, яких бачать на екранах телевізорів або на сцені, про яких пишуть та говорять. Одним з таких засідань була тема  ’’Смачна Батьківщина Олексія Богдановича’’ – народного артиста України. На засідання запросили ведучого передачі каналу 1 + 1  ’’Смачна країна’’  О.Пономарьова зі знімальною групою ведучого  Костянтина Грубича. Варили березівську традиційну страву локшину. Локшина вийшла на славу. Готували її       

згідно старинного рецепту, дотримувалися всіх хитрощів і секретів наших бабусь. Знімальна группa відвідала сільську бібліотеку. І взагалі цей захід залишився надовго у  серцях односельців  доброю і незабутньою згадкою. Головне те, що телепередача  ’’Смачна країна’’ вийшла дуже цікавою. Олексій Богданович – дуже цікава і талановита людина, при нагоді бібліотекарі завжди запрошують його на зустрічі з користувачами.                              Бібліотекарі  та жителі села завжди зі смутком у серці  і гіркотою втрати згадують про Павла Сокиру – людину дивовижної привабливості, життя якої обірвалося на високому акорді творчої праці. Відійшов у вічність талановитий земляк, заслужений артист України, соліст державної капели бандуристів України Павло Федорович Сокира. Протягом тридцяти років мистецтво заслуженого артиста України підкоряло слухачів  Європи, Азії,

Америки і всюди він співав в ім’я України.

     Згасла свіча і перестало битися серце талановитого журналіста, колишнього редактора  ’’Народної трибуни’’, члена національної спілки журналістів України Кленько Валентина Миколайовича, який за свою роботу був нагороджений орденом Андрія Первозванного.

     Відійшов у вічність і  народний композитор, народний умілець, керівник Березівського народного хору Петро Йосипович Манжос.

     І тому про таких видатних людей село Береза не забуває. В бібліотеці постійно організовуються виставки-персоналії  ’’Їхне слово живе і понині’’, проводяться краєзнавчі години ’’На шляху до визнання’’, перегляди літератури, презентації книг. Перегляд літератури ’’Творчість наших земляків’’ справив велике враження . Бібліотекарі ніби провели присутніх стежками їх творчості. Такі перегляди справляють незабутнє враження у присутніх, користувачі мають можливість безпосередньо знайомитись з їх творчістю.

     Найбільш пріоритетним напрямком бібліотечного краєзнавства є популяризація творчості місцевих письменників і поетів.  А які чудові проводяться в бібліотеці літературні вечори ’’Літературні зорі рідного краю’’ з участю поетів-земляків Крючкова Миколи Миколайовича,  Кулик Григорія Костянтиновича. По декілька збірок віршів видали  земляки.

     Краєзнавчий матеріал в філії дуже багатий. Це і сценарії проведених заходів, папки з вирізками статей з газет та журналів, платівки, касети з виступами (наприклад Павла Сокири) та інше.

 В бібліотеці проводяться цикли ’’Край наш у назвах’’, перегляди статей за сторінками газет ’’Береза: абетка відомих імен’’, вечори вшанування ’’Про людей хороших, наших земляків’’.

  Краєзнавча робота є важливим засобом патріотичного виховання користувачів. І кожного року до дня Перемоги в філії проводяться зустрічі з ветеранами ’’Світла пам’ять’’, організовуються книжкові виставки ’’Війна. Великий подвиг, велика перемога’’. На зустрічах ветерани діляться спогадами про ті страшні роки, розповідають молоді проте, якою ціною довелося заплатити за Перемогу. Бібліотекарі постійно ведуть альбоми, папки-досьє  ’’Велика вітчизняна війна в пам’яті односельців’’, ’’Наші відомі земляки’’ та інші які використовують під час проведення різноманітних заходів.

  При будинку культури вже багато років створена кімната-музей, де зібрано матеріал про Березівський народний хор, при школі діє краєзнавча кімната-музей, а в бібліотеці обладнана постійно-діюча книжкова виставка ’’Твої таланти, Березо!’’

     В районі діє програма ’’Розвиток краєзнавства  на період до 2010 року’’,щодо виконання цієї програми розроблені заходи популяризації краєзнавчої літератури серед користувачів. В рамках програми бібліотекарі філії  провели презентацію книги ’’Сумщина в іменах’’. В цю книгу ввійшли земляки с.Берези Сокира П.Ф. та Богданович О.В., організовані книжкові виставки ’’Видатні дюди мистецтва – наші земляки’’, ’’Війна –великий подвиг, велика перемога’’, ’’Вінок печалі і тривоги’’ (присвячена Т.Г.Шевченка),  тематичний вечір ’’Письменники-земляки’’, поетична година ’’Поетичні рядки Глухівщини’’, бесіда ’’Ой доле наша,доле українська’’, вікторина з народознавства ’’Обереги рідної землі’’, прем’єра книги

Сліпушко О.М. ’’Код Святої Софії’’, приймали участь у скорботній панахиді ’’Запаліть скорботну свічку’’,провели історичну годину ’’Найвища нагорода – людська пам’ять’’, краєзнавчі читання ’’Глухів – місто славної історіі’’, урок мужності ’’Відлуння Афганістану’’ та інші.

     Краєзнавча робота це рідна і дорога тема, це просто цікава робота. І починається вона з самих маленьких користувачів. Великим успіхом у таких користувачів є екскурсії по бібліотеці де вони знайомляться з

постійно-діючою книжковою виставкою ’’Твої таланти, Березо!’’. При проведенні таких екскурсій проводяться бесіди ’’Гордість Берези’’, ’’Нашого цвіту по всьому світу’’, ’’Ада Роговцева і Береза’’, музична година ’’Співав в ім’я України’’(про П.Ф.Сокиру).

     Працівники бібліотеки підтримували зв’язок з письменником Хоменко Олегом Борисовичем.  Декілька книг член спілки письменників СРСР, лауреат Республіканської премії імені Ярослава Галана Олег Борисович подарував користувачам бібліотеки на літературному вечорі  ’’Живу для добра на землі’’, який був проведений в бібліотеці. Після проведення вечора автор написав вірш-спогад ’’Баба Марта’’, який був надрукований у газеті ’’Літературна Україна’’.

     Серед визначальних рис відродження духовно-матеріальних цінностей,завдяки старанням народного депутата України А.Деркача у 2000 році у с.Береза було закінчено будівництво храму Успенія Пресвятої Богородиці. Бібліотекарі проводять з користувачами краєзнавчі години духовності ’’Храми Глухівщини’’.

     Березівська сільська філія завжди тепло і привітно зустрічає своїх гостей, гордиться своєю історією і охоче ділиться досвідом роботи .

В філії працюють фахівці своєї справи, досвідчені бібліотекарі, бо для того, щоб провести один захід потрібен час, знання, ерудиція і вміння спілкуватися з аудиторією.

     Завдяки старанням бібліотекарів Глухівської системи в питанні популяризації літератури з краєзнавства відродиться

слава сіл Глухівщини, Вітчизни і в недалекому майбутньому Україна стане могутньою державою. І тоді в серці кожного з нас

воскресне почуття самоповаги, гідності і гордості за те, що ми належимо до великої, талановитої і працьовитої родини українців.